25.08.2009
Відсутність державотворчої перспективи – причина занепаду української літератури — експерт«Його проза є одним із найконтроверсійніших елементів сучасної української літератури. Автора часто звинувачують у натуралізмі та фізіологізмі. Автора підхвалюють за екзистенційну сміливість. Автору закидають вульгарність та імітацію щирості. Проте багато читачів вважає, що так звана вульгарність у Процюковому виконанні — це лише страсті за чистотою духу.
Это, как видится, один из самых обычных и невинных соблазнов для сынов человеческих: пытаться предугадать ход истории. В некие смутные эпохи плохие предчувствия и желание заглянуть за временной горизонт обостряются до нестерпимости. Для граждан Украины Семнадцатого года ее независимости есть, по крайней мере, две группы причин для такого обострения.
Нарешті добігла кінця панорама інвалідності та девіацій, якою була сучасна українська літературна періодика. Якщо раніше вона доволі адекватно репрезентувалася за кордоном як «українська інтелектуальна періодика», то нині предмет нашої цікавості вже майже не відповідає навіть такій іронічній термінології. І хоч сама іронія процвітає (нещодавно ми мали змогу побачити, як культовий часопис перетворився на цілком конкретну сосиску, і як редактор іншого видання вирішила інфікувати столицю важкою інтелектуальною хворобою), та є підстави для більш традиційних трагічних зітхань — бо один з обов’язкових фронтів національної словесності в нашому, вітчизняному, випадку доживає своє дев’яте життя, і чомусь не схоже, що він виявиться феніксом.
Тогорічний проект «Пінзель» увійде до історії вітчизняного книгарства як піонерський під багатьма оглядами. Й не лише тому, що альбом «Іоанн Георг Пінзель. Перетворення. Скульптура» разом із двома супутніми повістями Євгенії Кононенко та Володимира Єшкілєва посіли перше місце у номінації «Візитівка» всеукраїнського книжкового рейтинґу.